АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

НАЦІОНАЛЬНЕ ЯК ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ ПРОЕКТ І РУХ ЕКЗИСТЕНЦІЇ У ПРЕДМЕТНОМУ ПОЛІ ПРАЗЬКОЇ ПОЕТИЧНОЇ ШКОЛИ

Актуальність дослідження. Всеохопний національний ренесанс посттоталітарних держав дає усі підстави для експлікації філософського дискурсу саме у просторі національного. Суспільне буття наскрізно інтенційоване національними рефлексіями, його реформування відбувається неодмінно з урахуванням національного чинника. Оскільки ідея безальтернативного національного простору та жорсткого розмежування і протиставлення особистих, національних і державних інтересів та цінностей і дотепер не втратила своєї безкомпромісності та конфронтаційності, цивілізаційні та гуманістичні принципи, які сьогодні пропагує українська суспільність, вимагають творчого переосмислення як самих критеріїв національного світоосягнення, так і абсолютно іншої світоглядної основи. Тут годилося б визнати, що, з одного боку, національний досвід України є унікальним та предметно багатим для того, щоб лягти в основу новітніх філософських концепцій, з другого, він є недостатнім у тому розумінні, що інтеґрація у європейський простір, яка є актуальною настановою на становлення України як держави на світових теренах, відбувалася фраґментарно, та й врешті не вважалася за підставу національного зростання.

Предмет дослідження - національне як екзистенційний проект і рух екзистенції. Під екзистенційним проектом розуміємо проективне поле ідеальних можливостей людини (аж до прориву у вимір безкінечного), або ж трансценденцію людської екзистенції, що є специфікованою самототожністю людського існування, конституйованою онтологічною зрівноваженістю дійсного і можливого. Рух екзистенції Ї то в данім разі особистісна життєва і творча самореалізація митця, це прорив екзистенції як кінечного існування, зокрема як особистісного буття митця, у вимір трансцендентного, безкінечного. У контексті нашого дослідження актуальною є інтерпретація цього поняття Н.Аббаньяно, котрий визначає рух екзистенції як “рух від можливості до можливості цієї можливості, тобто до трансцендентальної можливості”. Цей рух і становить сутність екзистенційної діалектики, яка разом з феноменологією і герменевтикою є теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження. Екзистенційна діалектика фокусує увагу на антиноміях як факторах потрясіння внутрішнього світу. Основою антиномій є гранична ситуація. Вважаємо, що саме цей концепт є найбільш адекватним сутності нашого пошукового поля.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження “Національне як екзистенційний проект і рух екзистенції в предметному полі Празької поетичної школи” здійснене в руслі методологічних пошуків Київської світоглядно-антропологічної школи, а саме — теоретичного обґрунтування смислів людського буття як буття у світі культури. Національне в його екзистенційному вимірі має прямий стосунок до світоглядного концепту “людина — світ”, а також до творчо-діяльнісних основ культури, широко експлікованих у вітчизняних філософських дослідженнях. Дисертація покликана поглибити пошуковий простір української філософії, яка отримала статус кордоцентричної. Дослідження здійснено на кафедрі філософії Рівненського державного технічного університету.

Метою дисертаційної роботи є осмислення національного як екзистенційного проекту і руху екзистенції у предметному полі Празької поетичної школи. Для реалізації цієї мети необхідно розв'язати принципово важливі для всеохопного аналізу поставленої проблематики завдання: Ї переглянути традиційні підходи до проблеми національного та знайти адекватну філософську парадигму для освоєння пошукового поля; Ї експлікувати національне як онтологічний феномен та екзистенційну цінність; Ї виявити етимологічні основи філософії серця в українській пошуковій думці та розкрити специфікацію кордоцентричних мотивів у Празькій поетичній школі; Ї окреслити параметри життєвого світу “пражан” та дослідити національно-поетичну проекцію екзистенційно-етичних категорій; Ї ствердити екзистенційний вимір національної історії крізь призму предметного поля Празької поетичної школи. Тема дослідження певним чином репрезентує і його новизну: національне у статусі екзистенційного проекту і руху екзистенції постає як відповідне до людської сутності у власній смислотвірній і людинотвірній іпостасі і як таке, що виповідає людське буття з самої людини й тісно пов'язане з її проектом свободи і вибору.